Звернення до драматургічних способів передачі смислів та інформації бере свій початок ще з пророчих часів Старого Завіту (Іс. 40 розділ). Відомий дослідник людської психології Альбер Мейерабіан визначив, що інформація засвоюється: за рахунок вербальних засобів (тільки слів) – на 15%; за рахунок звукових засобів (тон голосу, інтонація звуку) – на 38%; за рахунок невербальних засобів – на 55%. Ефективність театральних способів передачі ідей підтверджується також і тим, що Сам Бог звертався до такого способу заради того, щоб передати певні речі людині.
Цілі курсу:
Навчити майбутнього лідера театрального служіння (або ж дотичного до цього служіння) на професійному рівні доносити християнські істини до людей (християн і нехристиян) через театральну діяльність.
Змотивувати, посвяченого театральній справі, християнина, створювати християнські театр студії при церкві.
Структура курсу:
Компетенції студента програми театрального служіння:
Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу;
Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях;
Здатність вчитися та бути сучасно навченим;
Здатність генерувати ідеї;
Здатність працювати в команді;
Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети;
Цінування та повага різноманітності та мультикультурності;
Здатність діяти на основі етичних міркувань;
Визначенність і наполегливість що до поставлених завдань і взятих обов’язків;
Критичне усвідомлення історичного, соціального та культурного значення релігійних традицій та ставлення до них;
Визнання і здатність застосовувати на практиці розуміння складності різних менталітетів, соціальних поведінок та естетичних реакцій та способи, якими вони були сформовані віруваннями і цінностями, і навпаки, як вірування, священні тексти та форми мистецтва формувалися суспільством і політикою;
Здатність передавати богословські і релігійні концепції та контексти широкій громадськості.
