За влучним висловом Тіма Келлера, Євангеліє – це не добра порада, а добра новина. Воно передусім про те, що Бог зробив для нас, а не те, що ми повинні робити для Нього. Читаючи Святе Письмо, ми можемо, на жаль, бачити друге, але не помічати першого. Ми можемо за буквою не побачити духа, за заповідями не розгледіти обітницю, за Законом загубити благодать.
Воскреслий Христос відкрив Своїм учням розум, щоб вони розуміли Писання. «І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до Нього». (Лк.24:27) А саме, що «треба було Христові так страждати й увійти в Свою славу?» (Лк.24:26) Апостол Павло передаю цю думку так: «Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос помер за наші гріхи ЗГІДНО З ПИСАННЯМ; що був похований, що воскрес третього дня ЗА ПИСАННЯМ». (1Кор.15:3-4) Якщо «Ісус помер і воскрес» – це історія, то «згідно з Писанням» – це богослов’я. Розуміти значення смерті й воскресіння Христа і віднаходити цей сенс у всьому Писанні – ось завдання богослов’я.
Блаженний Августин сказав слова, які стали крилатими: «Новий Завіт є прихований у Старому, Старий розкривається у Новому». Саме в цьому і полягає мета курсу «Євангеліє в Біблії»: навчитися бачити Євангеліє у всьому Писанні, зокрема у Старому Завіті і те як старозавітна історія знаходить своє сповнення в Ісусі Христі. Себастьян Тегза
